Кожного року по завершенню сезонних польових робіт українські села та міста поглинає суцільний дим. Ні, це не стихійна пожежа, не палюче сонце чи недбале поводження з вогнем в лісі. Причиною ядучого диму є наші дбайливі господарі, які з початком осені спалюють на своїх городах, полях та присадибних ділянках бадилля, бур’яни, листя, дрібне сміття та інші відходи. І так з року в рік! І жоден господар не замислюється, на яку небезпеку наражає себе та своїх рідних, а про те яку шкоду наносить природі навіть думати не хочеться.
Люди не усвідомлюють, що причиною проблем із здоров’ям є ми самі, а саме наші дії. Під час сезонного спалювання рослинних залишків (листя, трави, бадилля картоплі та ін..), згорає не тільки органічна складова, а й накопичені в ній із ґрунту токсичні речовини, у повітря вивільняються мікрочастинки диму, до складу якого входить пил, окиси азоту, чадний газ, важкі метали, пестициди та низка канцерогенних сполук. Вдихання такого повітря знижує імунітет, посилюються хронічні та серцево-судинні захворювання.З кожним роком в Україні зростає статистика різноманітних захворювань починаючи з різних видів алергій до онкологічних захворювань.
Крім того, під час спалювання рослинності, збільшуються викиди вуглекислого газу, що в свою чергу посилює так званий «парниковий ефект», який призводить до змін і коливань клімату на планеті.
Дихати димом з дня в день мало кому приємно, тому єдиний вихід – не палити суху траву, листя та різні види відходів, а також підвищувати свідомість населення, щодо шкідливості диму та наслідків його вдихання. Кожен з нас має право на безпечне для життя і здоров’я навколишнє середовище, що гарантує стаття 50 Конституції України.
Крім того, чинним законодавством України, зокрема Законами «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про санітарне та епідемічне благополуччя населення», «Про охорону атмосферного повітря», «Про благоустрій в населених пунктах» забороняється спалювання залишків сухої рослинності, опалого листя та різних видів сміття та передбачена адміністративна відповідальність.
Тож закликаємо Вас: не спалюйте опале лист, суху траву та дрібне сміття! Не завдавайте шкоди здоров’ю людей і навколишньому середовищу!
Відділ державного нагляду за дотриманням санітарного
законодавства Олександрійського районного управління
З метою забезпечення потреб сільгосппідприємств та підприємців з визначенням посівних якостей насіння сільськогосподарських культур на базі Олександрійської міжрайонної державної лабораторії Держпродспоживслужби (ветеринарної медицини) проводяться дослідження показників посівних якостей насіння. За результатами досліджень замовники отримують протоколи випробувань. Лабораторія визначає чистоту і відход зразка насіння, массу 1000 насінин, енергію проростання,схожості та життєздатності насіння, вологості зразка насіння, заселеності насіння шкідниками та домішки насіння інших рослин, зараженості насіння хворобами. Вартість дослідження становить близько 200 гривень.
З питань визначення показників якості насіння звертатись за адресою: місто Олександрія , вулиця Кременчуцьке шосе, 1 ,
У Кропивницькому зареєстровано спалах гострої кишкової інфекції серед членів однієї родини, які святкували день народження вдома. Серед захворілих двоє дітей. За данимиДУ «Кіровоградський обласний лабораторний центр МОЗ України»встановлено, що у 11 захворілих осіб, виявлено сальмонельозну інфекцію. Всі хворі продовжують лікування.
За результатами лабораторного дослідження залишків страв та харчових продуктів, які споживали потерпілі, в 3-х пробах виявлено патогенні та умовно-патогенні мікроорганізми (сальмонелу та цитробактер), у т.ч. в двох салатах: з овочами і яйцями та овочами і м’ясом, заправлених домашнім майонезом, а також в майонезі домашнього приготування.
З настанням теплого періоду року спостерігається підйом захворюваності на гострі кишкові захворювання. Підвищена температура навколишнього середовища сприяє поширенню збудників, які викликають захворювання на кишкові інфекції, такі як гастроентероколіт, ротавірусний ентерит, сальмонельоз, дизентерія, харчові токсикоінфекції та інші. До організму такі збудники потрапляють, головним чином, з інфікованою водою, зіпсованими та неякісними харчовими продуктами або контактно-побутовим шляхом через брудні руки. Тому, гострі кишкові захворювання (ГКЗ) ще називають "хворобами брудних рук".
На кишкові розлади частіше хворіють малі діти, бо пізнаючи навколишній світ, вони чіпають руками землю, пісок, тварин, а потім тягнуть брудні руки до рота. Також більше схильні до кишкових інфекцій люди з ослабленим імунітетом та проблемами шлунково– кишкового тракту.
Згідно з офіційною статистикою, в Україні щороку реєструється 50 - 60 тисяч випадків інфекційних діарей, із яких 20-30 закінчуються летально.
Тож, щоб уникнути захворювань на гострі кишкові інфекції, потрібно дотримуватись нескладних та водночас необхідних правил:
не купувати продукти на стихійних ринках та в невстановлених місцях;
зберігати продукти, що швидко псуються тільки в холоді;
для приготування їжі використовувати воду з централізованих джерел водопостачання або воду гарантованої якості (бутильовану);
ретельно мити та обробляти свіжі овочі;
при приготуванні страв обов’язково дотримуватися температурних режимів та часу термічної обробки;
не вживати харчові продукти, що викликають у Вас сумніви щодо їх якості;
дотримуватись правил особистої гігієни;
при появі симптомів захворювання (підвищення температури тіла, головний біль, інтоксикація, блювання, розлад шлунково-кишкового тракту, біль в животі, висипання на шкірі тощо) своєчасно звертатися за медичною допомогою. Самолікування може призвести до значних ускладнень.
Бережіть себе та своє здоров’я!
Відділ державного нагляду за дотриманням санітарного
законодавства Олександрійського районного управління
Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області
Ботулізм – важке і небезпечне токсико-інфекційне захворювання, уражається насамперед нервова система аж до м'язового і дихального паралічу. Винуватець виникнення ботулізму – токсин, що виробляється клостридіями. Джерелом зараження ботулізмом є продукти харчування (в які потрапили спори клостридій), серед яких і домашні заготовки тривалого зберігання (консерви) – їжа, яку більшість з нас вважає найбезпечнішою.
В Олександрійському районі пройшов семінар з питань впровадження системи безпечності харчових продуктів, заснованої на принципах НАССР. У заході взяла участь головний спеціаліст Олександрійського районного управління Держпродспоживслужби області Валентина Чередниченко. Слухачами були керівники та працівники харчоблоків навчальних закладів.
Щороку тисячі людей відправляються в ліс у пошуках грибних делікатесів. На жаль, не кожному ці походи приносять довгоочікувану радість, адже кількість отруєнь дикорослими грибами рік від року не зменшується. Перше місце в сумному рейтингу займають отруєння блідою поганкою. Одна бліда поганка, яка потрапила в їжу, може погубити трьох-чотирьох дорослих людей. Цей гриб містить сильну отруту – аманітотоксін, який не руйнується при термічній обробці та не розчиняється у воді.
Африканська чума свиней — найнебезпечніша хвороба свиней, від якої не існує ліків і вакцин. Єдина можливість припинення міграції збудника захворювання — повне знищення всього поголів’я в епіцентрі інфекції. Хворих свиней і тих, які контактували з хворими тваринами, забивають безкровним методом, трупи свиней спалюють. Відповідно це призводить до непомірних збитків для сільгосппідприємств.
Найбільший ризик занесення на територію району цього вірусу, в основному, відбувається через міграцію диких кабанів, які є носіями захворювання. Вірус також може поширюватися з м’ясом, м’ясними виробами, шкурами від хворих тварин та кормами, що завезені з небезпечної зони.
В Україні продовжує погіршуватись епізоотична ситуація щодо африканської чуми свиней, так в 2019 році зареєстровано - 23випадки(13- домашні, 7- дикі, 3- інфікованіоб’єкти).
ЩО РОБИТЬ ЩОБ НЕДОПУСТИТИ АЧС:
Забезпечити «закритий» режим роботи;
Не використовувати харчові відходи для годівлі свиней без обов’язкової термічної обробки;
Не використовувати для пиття тварин воду з річок, які течуть через лісовий масив;
Не купувати м’ясні продукти на стихійних ринках;
Не купувати тварин без відповідних ветеринарних документів;
Забій тварин проводити лише після клінічного огляду лікарем ветеринарної медицини;
В приміщенні де утримуються тварини, потрібно обов’язково проводити регулярне прибирання, дезінфекцію, дезінсекцію, а також знищувати гризунів;
Для догляду за твариною слід мати окремий одяг і продезінфіковане взуття;
Після полювання необхідно негайно переодягнути спецодяг і взуття перед входом в приміщення де утримуються свині;
Відмовитись від поїздок в райони і території, де підтверджено наявність збудника АЧС;
Не допускати контакта свійських тварин з дикою фауною.
При виявленні перших ознак захворювання або загибелі свиней (як диких так і домашніх) негайно повідомляти спеціаліста державної ветеринарної медицини який обслуговує відповідний населений пункт , Олександрійське районне управління Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області та Олександрійську районну державну лікарню ветеринарної медицини.
Проект ЄС «Вдосконалення системи контролю безпечності харчових продуктів в Україні» спільно з Міністерством аграрної політики та продовольства України, Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів та платформою масових відкритих онлайн-курсів «Prometheus» розробили навчальний курс «Безпечність харчових продуктів: сучасне законодавство, сумлінний виробник, відповідальний споживач».
Цей курс простою мовою пояснює непрості питання:
– що таке нове харчове законодавство України;
– що харчове законодавство дає бізнесу та споживачам;
– хто такі оператори ринку;
– що таке простежуваність у харчовому законодавстві;
– що таке НАССР та як його правильно читати.
Курс розроблений насамперед для представників бізнесу, але також буде корисним як для фахівців державного сектору в харчовій галузі, так і для конкретного споживача.
Зареєструватися можна за формою, яку ви знайдете за посиланням.
Реєстрація стартувала 8 квітня 2019 року. Запрошуємо усіх охочих.
Довідково
Нове харчове законодавство, яке сьогодні впроваджується в Україні, ставить нові вимоги перед операторами ринку харчових продуктів, в тому числі і вимоги щодо впровадження системи НАССР.
Система НАССР (система аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (Hazard Analysis Critical Control Points) – міжнародно визнаний метод виявлення та управління ризиками пов’язаними із безпечністю харчових продуктів. НАССР – це система управління, в якій безпечність харчових продуктів досягається шляхом аналізу та контролю небезпечних факторів хімічного, мікробіологічного та фізичного походження, починаючи від сировини до обігу та споживання готової продукції.
Сьогодні система НАССР покладена в основу управління безпечністю харчових продуктів найкращими світовими виробниками. Належна реалізація НАССР дозволяє не тільки знизити ризики, пов’язані із харчовими отруєннями споживачів, а й удосконалити продукти та процеси компанії
Тематика курсу:
1. Безпечність чи якість? Що регулює харчове законодавство?
2. Базові знання з НАССР – що необхідно знати перед впровадженням? Програми-передумови.
3. Розуміння та застосування принципів НАССР. Як уникнути типових помилок?
Автори курсу:
Яна Добідовська, Юрій Оглашенний.
Запрошений спікер курсу:
Голова Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Володимир Лапа та заступник начальника управління безпечності харчових продуктів та кормів – начальник відділу безпечності харчових продуктів Департамент безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Держпродспоживслужби Оксана Новохатня.
Курс є повністю безкоштовним. Після завершення курсу слухачі отримають відповідний сертифікат.
Проект ЄС «Вдосконалення системи контролю безпечності харчових продуктів в Україні» спільно з Міністерством аграрної політики та продовольства України, Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів та платформою масових відкритих онлайн-курсів «Prometheus» розробили навчальний курс «Безпечність харчових продуктів: сучасне законодавство, сумлінний виробник, відповідальний споживач».
Цей курс простою мовою пояснює непрості питання:
– що таке нове харчове законодавство України;
– що харчове законодавство дає бізнесу та споживачам;
– хто такі оператори ринку;
– що таке простежуваність у харчовому законодавстві;
– що таке НАССР та як його правильно читати.
Курс розроблений насамперед для представників бізнесу, але також буде корисним як для фахівців державного сектору в харчовій галузі, так і для конкретного споживача.
Зареєструватися можна за формою, яку ви знайдете за посиланням.
Реєстрація стартувала 8 квітня 2019 року. Запрошуємо усіх охочих.
Довідково
Нове харчове законодавство, яке сьогодні впроваджується в Україні, ставить нові вимоги перед операторами ринку харчових продуктів, в тому числі і вимоги щодо впровадження системи НАССР.
Система НАССР (система аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (Hazard Analysis Critical Control Points) – міжнародно визнаний метод виявлення та управління ризиками пов’язаними із безпечністю харчових продуктів. НАССР – це система управління, в якій безпечність харчових продуктів досягається шляхом аналізу та контролю небезпечних факторів хімічного, мікробіологічного та фізичного походження, починаючи від сировини до обігу та споживання готової продукції.
Сьогодні система НАССР покладена в основу управління безпечністю харчових продуктів найкращими світовими виробниками. Належна реалізація НАССР дозволяє не тільки знизити ризики, пов’язані із харчовими отруєннями споживачів, а й удосконалити продукти та процеси компанії
Тематика курсу:
1. Безпечність чи якість? Що регулює харчове законодавство?
2. Базові знання з НАССР – що необхідно знати перед впровадженням? Програми-передумови.
3. Розуміння та застосування принципів НАССР. Як уникнути типових помилок?
Автори курсу:
Яна Добідовська, Юрій Оглашенний.
Запрошений спікер курсу:
Голова Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Володимир Лапа та заступник начальника управління безпечності харчових продуктів та кормів – начальник відділу безпечності харчових продуктів Департамент безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Держпродспоживслужби Оксана Новохатня.
Курс є повністю безкоштовним. Після завершення курсу слухачі отримають відповідний сертифікат.
Проект ЄС «Вдосконалення системи контролю безпечності харчових продуктів в Україні» спільно з Міністерством аграрної політики та продовольства України, Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів та платформою масових відкритих онлайн-курсів «Prometheus» розробили навчальний курс «Безпечність харчових продуктів: сучасне законодавство, сумлінний виробник, відповідальний споживач».
