Новий закон України "Про засади запобігання та протидії корупції”

З 1 січня 2011 року набув чинності пакет антикорупційного законодавства, до якого увійшли:

• Закон України "Про засади запобігання та протидії корупції”;
• Закон України "Про відповідальність юридичних осіб за вчинення корупційних правопорушень”;
• Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення”.

Базовим законодавчим актом в Україні стає Закон України "Про засади запобігання та протидії корупції”, що передбачає:

• правові та організаційні засади запобігання та протидії корупції з урахуванням положень міжнародних договорів з цих питань;
• розширення переліку корупційних діянь, видів корупційних адміністративних правопорушень;
• поділ корупційних діянь за ступенем суспільної небезпеки на види згідно з відповідальністю, що настає за їх вчинення (кримінальна, адміністративна, дисциплінарна, цивільно-правова);
• розширення переліку суб’єктів корупції;
• ефективні заходи щодо запобігання та розслідування фактів корупції.

Основними завданням зазначеного Закону є:

• гармонізація українського законодавства з міжнародними нормами та правовими стандартами, що регулюють всі аспекти попередження та протидії корупції;
• визначення єдиного підходу до розуміння сутності корупції, різновидів її проявів, законодавчого врегулювання юридичної відповідальності за вчинення корупційних діянь.

Як визначається поняття "корупція” та які нові терміни вводяться Законом України "Про засади запобігання та протидії корупції”?

Закон України "Про засади запобігання та протидії корупції”, прийнятий Верховною Радою України, враховує досвід законодавчого регулювання зарубіжних країн та недоліки нині чинного Закону України "Про боротьбу з корупцією”, який містить лише заходи відповідальності за корупційні діяння та інші правопорушення, пов’язані з корупцією. Термін "боротьба” асоціюється, переважно, з моментом активного наступу на корупцію із застосуванням репресивних заходів кримінально-правового та іншого характеру, з протиборством щодо конкретних проявів корупції, особами, котрі їх вчинили. Зазвичай, він не ототожнюється з антикорупційними заходами профілактичного характеру.

Натомість, у Законі України "Про засади запобігання та протидії корупції” передбачено обмеження, які мають попереджувальний характер і спрямовані на запобігання корупції. Протидія корупції включає широкий спектр заходів, спрямованих на зменшення її обсягів та обмеження впливу на соціальні процеси, усунення соціальних передумов корупції, причин і умов корупційних правопорушень.

Визначення поняття "корупція” Законом України "Про засади запобігання та протидії корупції” Закон України "Про боротьбу з корупцією”

Корупція використання особою наданих їй службових повноважень та пов’язаних з цим можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди такій особі або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особудо протиправного використання наданих їй службових повноважень та пов’язаних з цим можливостей. Під корупцією в цьому Законі розуміється діяльність осіб, уповноважених на виконання функцій держави, направлена на протиправне використання наданих їм повноважень для одержання матеріальних благ, послуг, пільг або інших переваг.

Законом України "Про засади запобігання та протидії корупції” визначено перелік термінів, які раніше не вживалися у Законі України "Про боротьбу з корупцією”, а саме: "близькі особи”, "конфлікт інтересів”, "корупційне правопорушення”, "неправомірна вигода”(стаття 1):

Нові терміни, що вживаються у Законі України "Про засади запобігання та протидії корупції”:

• близькі особи —подружжя, діти, батьки, рідні брати і сестри, дід, баба, онуки, усиновлювачі, усиновлені, а також і нші особи за умови їх постійного проживання разом із суб’єктом, визначеним у частині першій статті 2 цього Закону, і ведення з ним спільного господарства;
• конфлікт інтересів — реальні або такі, що видаються реальними, протиріччя між приватними інтересами особи та її службовими повноваженнями, наявність яких може вплинути на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи невчинення дій під час виконання наданих їй службових повноважень;
• корупційне правопорушення — умисне діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 2 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність;
• неправомірна вигода — грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги матеріального або нематеріального характеру, що їх обіцяють, пропонують, надають або одержують безоплатно чи за ціною, нижчою за мінімальну ринкову, без законних на те підстав.

Як визначити корупційне діяння?

Які існують види корупційних діянь?

Корупційні діяння мають такі види:

• зловживання владою або посадовим становищем, перевищення влади або посадових повноважень та інші посадові злочини, що вчиняються для задоволення корисливих чи інших особистих інтересів або інтересів інших осіб;
• розкрадання державного, колективного або приватного майна з використанням посадового становища;
• незаконне одержання матеріальних або інших благ, пільг та інших переваг;
• одержання кредитів, позичок, допомоги, придбання цінних паперів, нерухомості або іншого майна з використанням пільг чи переваг, не передбачених законодавством, або на які особа не має права;
• здійснення безпосередньо та через посередників або підставних осіб підприємницької діяльності з використанням влади чи посадових повноважень, а також пов’язаних з ними можливостей;
• сприяння з використанням посадового становища фізичним і юридичним особам у здійсненні ними підприємницької та іншої діяльності з метою незаконного одержання за це матеріальних або інших благ, пільг та інших переваг;
• неправомірне втручання з використанням посадового становища у діяльність інших державних органів чи посадових осіб з метою перешкоджання виконанню ними своїх повноважень чи домагання прийняття неправомірного рішення;
• використання інформації, одержаної під час виконання посадових обов’язків, у корисливих чи інших особистих інтересах, необґрунтова на відмова у наданні відповідної інформації, несвоєчасне її надання, надання недостовірної чи неповної службової інформації;
• надання необґрунтованих переваг фізичним або юридичним особам шляхом підготовки і прийняття нормативно-правових актів чи управлінських рішень;
• протежування з корисливих або інших особистих інтересів у призначенні на посаду особи, яка за діловими і професійними якостями немає переваг перед іншими кандидатами.

Боротьба з проявами корупції має ґрунтуватися на поєднанні профілактичних, правоохоронних і репресивних заходів. При цьому пріоритет повинен надаватися профілактичним заходам загальносоціального і спеціального кримінологічного спрямування.

Які існують ознаки корупційних діянь?

Ознаками корупційних діянь є:

• безпосереднє заподіяння шкоди авторитету чи іншим охоронюваним законом інтересам держави;
• наявність у особи умислу на вчинення дій (бездіяльність), які об’єктивно
• завдають шкоду охоронюваним законом інтересам держави;
• використання особою свого становища всупереч інтересам держави;
• корислива мета або інша зацікавленість особи;
• незаконне одержання особою благ (матеріальних та нематеріальних), послуг, переваг.

Яку відповідальність передбачено за вчинення корупційних діянь?

Які є види відповідальності за корупційні правопорушення?

Стратегічним напрямом протидії корупції слід визначити посилення діяльності, спрямованої на виявлення корупційних проявів, та забезпечення притягнення винних осіб до відповідальності. Законом України "Про засади запобігання та протидії корупції” змінено систему адміністративної відповідальності за корупційні правопорушення, яка діяла відповідно до Закону України "Про боротьбу з корупцією” та чітко розмежовано вимоги до застосування кримінальної та адміністративної від повідальності за скоєння корупційного діяння.

За вчинення корупційних правопорушень особи, уповноважені на виконання функцій держави, притягаються у встановленому законом порядку до:

• кримінальної;
• адміністративної;
• цивільно-правової;
• або дисциплінарної відповідальності (стаття 18 Закону).

Відомості про осіб, яких притягнуто до відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, у триденний строк з дня набрання відповідним рішенням суду законної сили заносяться до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення.

Пряма телефонна лінія Кабінету Міністрів України працює за номером (044) 254-05-65.

 Посилання:

• Закон України "Про засади запобігання і протидії корупції" від 07.04.2011 № 3206
• Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення" від 07.04.2011 № 3207
• Закон України від 18 травня 2010 р. №N 2258-VI "Про внесення змін до Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом"
• Наказ Головного управління державної служби України "Про затвердження Загальних правил поведінки державного службовця”