Щороку навесні і на початку літа, в період активного цвітіння ентомофільних культур, пасічники стикаються з проблемою отруєння бджіл пестицидами під час обробітку сільгоспвиробниками полів проти шкідників.
Бджолярі звертаються щодо відшкодування завданих їм збитків та покарання винних. Відповідно до ст.38 Закону України ″Про бджільництво″ порушення законодавства у галузі бджільництва тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність. Статтею 39 зазначеного закону передбачено, що відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення чинного законодавства про бджільництво, відшкодовується в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. А ст. 40 цього закону визначає: суперечки, що виникають в галузі бджільництва, вирішуються судом у встановленому законом порядку.
Дане питання слід розглядати не з точки зору протистояння пасічник →фермер, а з точки зору взаємної зацікавленості цих суб’єктів в існуванні один одного. Адже відомо, що завдяки запиленню ентомофільних культур - соняшнику, гречки, рапсу - їх врожайність підвищується в середньому на 30%. Саме тому фермери повинні бути зацікавлені в бджолах. Відповідно і пасічники матимуть кращий медозбір тоді, коли поля будуть захищені від шкідників.
Виходячи з вимог чинного законодавства, сільгоспвиробникам при обробці полів слід дотримуватись наступних запобіжних заходів та враховувати такі чинники:
- швидкість руху повітря (при вітрі більше ніж 5 м/с обробка полів заборонена, особливо при авіаційних обробках);
- не обробляти пестицидами квітуючі сади, ягідники, поля;
- обробки слід проводити у період відсутності активного льоту бджіл, краще - в ранкові або вечірні години;
- отруєння бджіл – це наслідок несвоєчасного попередження бджолярів про час, місце, діючу речовину, характер хімічних обробок сільгоспкультур, термін дії та термін очікування препарату, а також наявність іншої інформації щодо обробки полів. Сільгоспвиробники повинні всіма доступними способами не пізніше ніж за 3 доби попередити бджолярів в радіусі 7 - 10 км.
Бажано об’їхати і проінформувати бджолярів особисто або оповістити їх у телефонному режимі з метою запобігання негативним наслідкам.
У свою чергу бджолярі в період обробки мають провести ряд запобіжних заходів:
- Пасічники повинні займати активнішу позицію, повідомляти про те, де розміщені їхні пасіки, ставити до відома фермера та фермера сусіда в радіусі 10 км;
- Найкраще - вивезти пасіку в безпечне місце;
- При виборі місця для кочівлі слід враховувати наявність альтернативних медоносів, різнотрав’я, балок, лісових масивів, створювати штучні посіви медоносів (буркуну, фацелії, синяку, інших медоносних культур) щоб бджола не була зорієнтована лише на одне поле;
- Якщо термін дії препарату короткий, то дозволяється на одну добу, максимум на дві доби закрити льотки, забезпечивши бджіл достатньою кількістю води, розширивши гнізда, знявши утеплення;
Однією з важливих умов є реєстрація та паспортизація пасік у районних державних лікарнях ветеринарної медицини, а також відповідно до вимог ст. 13 Закону України ″Про бджільництво″ пасіка підлягає реєстрації за місцем проживання фізичної особи або за місцем знаходження юридичної особи, яка займається бджільництвом, у місцевих державних адміністраціях або сільських, селищних, міських радах у порядку, встановленому центральним органам виконавчої влади з питань аграрної політики. Без зазначеної реєстрації тяжко щось довести в суді.
Про те, як діяти пасічнику, якщо все ж сталося отруєння бджіл, можна прочитати на сайті Головного управління ДПСС в Кіровоградській області, перейшовши за цим посиланням.
За матеріалами сайту ГУ ДПСС в Кіровоградській області
