В зв’язку з напруженою епізоотичною ситуацією щодо сказу тварин , с початку 2013 року виявили сказ бродячого кота в с. Тарасово-Шевченкове, збільшенням бродячих собак та котів в населених пунктах району доцільно знати , що таке хвороба сказ і як можна її запобігти. Сказ – особливо небезпечна інфекційна хвороба всіх теплокровних тварин і людини , що характеризується ураженням центральної нервової системи та майже завжди закінчується смертю . Щорічно від сказу у світі гинуть десятки тисяч людей та мільйони тварин , і Україна , на жаль , не є виключенням. В Олександрійському районі сказ реєструється з 1999 року. 

Епізоотологія: На сказ хворіють всі види домашніх та диких тварин . Найбільш чутливі - лисиці , вовки , коти , собаки , велика рогата худоба. Джерелом збудника є хворі тварини , що виділяють вірус зі слиною. Розрізняють дві форми епізоотії сказу: - міську , при якій головна роль належить безпритульним собакам і котам; - лісову , при якій вірус циркулює серед диких м’ясоїдних тварин по типу природно – вогнищевої інфекції. Зараження свійських тварин відбувається при контакті з хворими представниками дикої фауни , безпритульними собаками та котами. Свійські тварини , як і людина , заражається через укус або при обслинені пошкодженої шкіри або слизових оболонок. Стійкість збудника сказу: Низькі температури консервують вірус , температура 60оС інактивує вірус за 5-10 хвилин; 70оС – миттєво; згубно діють - дезінфікуючі речовини особливо ті до складу яких входять луги. 

Симптоми захворювання: Інкубаційний період триває від 10-14 діб до 3-х місяців , іноді понад рік і залежить від наступних причин: - віку тварин , чим молодша тварина , тим він коротший; - ступеню індивідуальної сприйнятливості; - характеру укусів – наявність або відсутність нервово-рецепторної зони; - глибини укусів , та їх кількості; - біологічних характеристик вірусу сказу; - кількість занесеного вірусу в рану. В розвитку захворювання розрізняють три стадії : продромальну ( триває 12-72 години) , що характеризується підвищенням чутливості тварин до шуму , світла , дотику , погіршенням апетиту , порушенням зору та підвищенням температури тіла. збудження , якому притаманні приступи буйства , люті ,розлади чутливості , судоми та параліч жувальних м’язів та м’язів гортані , звуження зіниць , лихоманка досягає максимуму; на стадії паралічів знижується та зникає больова чутливість , порушується робота центрів кровообігу та дихання ,температура тіла знижується .Хвороба закінчується летально. Розрізняють декілька форм захворювання: буйну , тиху (паралітичну) , атипову та абортивну.

 Профілактика : для профілактики сказу у домашніх тварин застосовують інактивовані вакцини , для профілактики сказу у сільськогосподарських тварин застосовують живі та інактивовані вакцини , а для проведення ефективної профілактики серед диких тварин застосовують живі вакцини для пероральної імунізації.

 Власнику тварин необхідно : 1. Щороку доставляти собак і котів у державну ветеринарну установу для огляду , імунізації проти сказу і лікувально-профілактичних обробок. Суворо дотримуватись схем вакцинації та ревакцинації. 2. Обов’язково вакцинувати собак і котів, а також іншу худобу при можливості контакту з дикими тваринами . 3. Негайно повідомляти заклади охорони здоров’я та ветеринарну службу про випадки укусів або травмування собакою , котом , кажаном або хижою твариною людини , свійської чи домашньої тварини , а також доставляти у державну ветеринарну установу собак і котів , які покусали людей чи тварин або заподіяли їм травми , для огляду і карантинування протягом 10 днів , а покусаних тварин – для огляду і лікування. 4. Купувати , продавати , приймати участь у виставках тварин , а також перевозити в інші населені пункти собак , котів та інших тварин дозволяється при наявності ветеринарного свідотства форма 1, або ветеринарної довідки та ветеринарного паспорту на собаку чи кота з відміткою про імунізацію проти сказу , що проведена не більше 12 місяців і не менше 30 днів до вивозу. 5.При виїзді за кордон необхідно мати результати дослідження сироватки крові тварин на наявність антитіл до вірусу сказу . Дослідження можна зробити у Центральній державній лабораторії ветеринарної медицини за адресою м. Київ , вул. Донецька 30 , або в іншій акредитованій установі. 6.Допускати до полювання тільки щеплених проти сказу собак , про що у мисливців повинні бути відповідні документи. 7. У випадку загибелі собак , котів або інших тварин негайно повідомляти ветеринарну установу. 

Якщо Вас вкусила будь-яка тварина 

- відразу проведіть місцеву обробку рани :

 -поверхню рани необхідно промити водою з господарським милом або детергентом , а її краї обробіть 70% розчином етилового спирту або 5% настойкою йоду;

 - після місцевої обробки рани негайно зверніться до лікаря в травпункт за місцем проживання де

  

Вам нададуть антирабічну допомогу.

 - тварину , що вкусила , забивати без необхідності (показань) забороняється, її необхідно ізолювати та звернутися в державну установу ветеринарної медицини.