Щороку в період масових обробок полів навесні на території області реєструються випадки отруєння бджіл отрутохімікатами. Рекордним у цьому питанні був 2018 рік – бджолосім’ї загинули в Бобринецькому, Долинському, Добровеличківському, Олександрійському та Олександрівському районах. Про це на засіданні обласної державної надзвичайної протиепізоотичної комісії під керівництвом заступника голови облдержадміністрації Світлани Лобанової повідомив начальник управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області Юрій Травкін.

Отруєння бджіл – це наслідок несвоєчасного попередження пасічників про час, місце, діючу речовину, характер хімічних обробок сільгоспкультур, термін дії препарату, відсутність іншої інформації щодо обробки полів, тобто порушення законодавства про використання отрутохімікатів.

Доповідач зазначив, що питання отруєння бджіл слід розглядати не з точки зору протистояння «пасічник – фермер», а з точки зору взаємної зацікавленості цих суб’єктів. Відомо, що завдяки запиленню ентомофільних культур (соняшник, гречка, рапс) їх врожайність підвищується в середньому на 30%. Тому фермери повинні бути зацікавлені в існуванні бджіл. Відповідно й пасічники отримують мед тоді, коли поля фермерів захищені від шкідників.

Керуючись вимогами чинного законодавства, сільгоспвиробники при обробці полів мають дотримуватися запобіжних заходів та враховувати такі фактори, як:

• швидкість руху повітря (при вітрі більше ніж 5 м/с обробка полів заборонена, особливо якщо це авіаційна обробка);
• законодавство забороняє обробляти пестицидами сади, ягідники, поля в період цвітіння;
• обробки слід проводити у період відсутності активного льоту бджіл; краще у ранкові або вечірні години.

Відповідно до статті 37 Закону України «Про бджільництво» фермери повинні всіма доступними способами не пізніше ніж за 3 доби до проведення хімічної обробки полів попередити бджолярів в радіусі 7-10 км. Тож необхідно об’їхати або сповістити бджолярів у телефонному режимі про обробки з метою запобігання негативних наслідків.

У свою чергу бджолярі в період обробки полів мають вжити ряд запобіжних заходів під час кочівлі пасіки (перевезення вуликів із бджолами до медоносів): повідомити фермерів у радіусі 10 км про місцезнаходження пасіки, а також зареєструвати пасіку за місцем її перебування.

Ю. Травкін повідомив, що важливою умовою під час розгляду спірних питань є реєстрація та паспортизація пасік у районних державних лікарнях ветеринарної медицини. Також відповідно до вимог статті 13 Закону України «Про бджільництво» пасіка підлягає реєстрації за місцем проживання фізичної особи або за місцем знаходження юридичної особи, яка займається бджільництвом, у місцевих державних адміністраціях або сільських, селищних, міських радах у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики. Без зазначеної реєстрації тяжко щось довести в суді в разі виникнення отруєння.

Акцент у цій роботі має бути зроблений на місцевий рівень, адже в кожному районі необхідно скоординувати роботу сільгоспвиробників та пасічників. Координаторами цієї роботи повинні стати органи виконавчої влади та територіальні підрозділи Держпродспоживслужби, інших зацікавлених служб.

З рекомендаціями для сільгоспвиробників щодо безпечного використання пестицидів можна ознайомитися тут, а з вимогами до застосування агрохімікатів - тут.