Влітку різко зростає споживання морозива - найулюбленішого десерту дітей і багатьох дорослих.
Сьогодні виробники пропонують безліч варіантів цього продукту: з наповнювачами та поливками на будь-який смак, різноманітних форм та кольорів. Як серед такого розмаїття зробити правильний вибір та придбати якісне морозиво? На що варто звернути увагу? Держпродспоживслужба області дає наступні рекомендації.
Упаковка та форма
Насамперед слід уважно подивитися на упаковку та форму морозива: упаковка має бути герметичною та без пошкоджень, а сам продукт правильної форми (змінена форма говорить про те, що морозиво тануло, а це могло призвести до розмноження бактерій).
Умови зберігання
Необхідно звернути увагу на те, за яких умов зберігають морозиво та чи підтримує морозильна камера необхідну температуру, адже за недотримання умов зберігання морозиво може бути зіпсоване ще до того, як закінчиться термін його придатності. Тож морозиво в морозильній камері не має бути м’яким.
Етикетка та склад
На етикетці обов'язково має бути вказана наступна інформація: фізична адреса виробника, назва продукту, склад, харчова та енергетична цінність, термін придатності та умови зберігання, вага, відповідне маркування.
Обирайте морозиво, яке не містить у складі штучних стабілізаторів, барвників, рослинних жирів.
ДСТУ
Під час вибору морозива віддавайте перевагу ДСТУ (державний стандарт). Для морозива є три стандарти: 4733, 4734 та 4735.
4733 - найсмачніше та найбільш натуральне морозиво, адже до його складу заборонено додавати рослинні жири. Воно густе, має жовтуватий колір.
4734 - морозиво плодово-ягідне, щербет, заморожений лід. В такому морозиві молоко замінюють на воду або цукровий сироп.
4735 - морозиво, в яке додають пальмову та кокосову олії. Смак такого морозива менш насичений, воно швидко тане.
Зверніть увагу: позначка ТУ (технічні умови) говорить про те, що морозиво вироблено за індивідуальною рецептурою, а вона не завжди проходить всі контролі якості. Згідно з чинним законодавством морозиво не підлягає обов’язковій сертифікації. Суб’єкти господарювання можуть виготовляти його як за встановленими державними стандартами України, так і за власними технічними умовами.
Морозиво на вагу
Обираючи морозиво, що продається на вагу, варто пам’ятати, що з’ясувати його склад і термін придатності досить важко, а забезпечити правильний температурний режим у мобільних торгових точках-холодильниках складніше. Купувати морозиво на вагу можна, якщо це кіоск відомого виробника, де дотримуються стандартів виробництва і зберігання.
За матеріалами сайту Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області.
Завдяки спільним діям бізнесу, який здійснює господарську діяльність при вирощуванні, зберіганні та обігу аграрної продукції, Україна є великою аграрною державою.
Україна займає лідируючі місця у світовому співтоваристві як країна експортер рослин та продукції рослинного походження. Уряд України активно
займається диверсифікацією експорту української продукції рослинного походження.
Разом з цим, з метою запобігання занесенню та поширенню відсутніх на певній території регульованих шкідливих організмів, кожна країна світу - відповідно до міжнародних угод має суверенне право регулювати ввезення рослин, рослинних продуктів й інших регульованих об'єктів.
Одним із заходів вищезазначеного регулювання передбачених Міжнародною конвенцією про захист рослин і Угодою про застосування санітарних та фітосанітарних заходів СОТ є вимога деяких країн-імпортерів щодо ввезення рослин та продуктів рослинного походження із офіційновстановлених зон, ділянок та місць виробництва вільних від регульованих шкідливих організмів.
Зокрема вимоги щодо експорту деяких рослин та продуктів рослинного походження із зон, ділянок та місць виробництва вільних від регульованих шкідливих організмів встановлюють країни ЄС, Євразійського Економічного Союзу, Індонезія, Кенія, КНР, Туреччина.
В інших випадках експорт рослин та продуктів рослинного походження до таких країн неможливий.
Процедура встановлення зон, ділянок та місць виробництва вільних від регульованих шкідливих організмів визначена Міжнародним стандартом з фітосанітарних заходів № 4 “Вимоги щодо встановлення вільних зон”.
Міжнародним стандартом з фітосанітарних заходів № 10 “Вимоги до встановлення вільних місць та ділянок виробництва” та національним законодавством, а саме статтею 31 Закону України “Про карантин рослин”.
Порядок офіційного встановлення та/або підтримання статусу місця виробництва або виробничої ділянки, вільних від регульованих шкідливих організмів, позбавлення такого статусу, його поновлення та інші умови офіційного встановлення місця виробництва або виробничої ділянки затверджений наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 07.08.2012 № 487.
З метою попередження невиправданих бар’єрів у міжнародній торгівлі українськими рослинами та продуктами рослинного походження, надання
можливостей вітчизняному сільгоспвиробнику вдало реалізувати свою продукцію та експортеру без проблем здійснити її експорт, як Голова Держпродспоживслужби України, звертаюсь до вас, шановні колеги з проханням сумісно із головним управлінням Держпродспоживслужби в областях популяризувати знання серед сільгоспвиробників та посприяти в офіційному встановленні та/або підтриманні статусу місця виробництва або виробничої ділянки, вільних від шкідливих організмів в період вегетації сільськогосподарських рослин там, де це необхідно.
Це - міський пляж на р. Інгулець в районі парку ім. Т. Шевченка управління житлово-комунального господарства, архітектури та містобудування Олександрійської міської ради (КП «Благоустрій»), комунальна власність; та пляж ОЦС-1 Громадської організації «Рибальське товариство «Перемога» (ставок вздовж Кіровоградського шосе), приватна власність.
Минулого року в області на початку сезону купання Держпродспоживслужба підписала паспорти 15 пляжів (5 з них – комунальної власності, 10 – приватних баз відпочинку), наприкінці сезону таких пляжів було 21 (5 – комунальної власності, 1 – в оренді, 15 – приватних баз відпочинку).
В обласному центрі протягом багатьох років немає офіційних пляжів. тобто ні місцева влада, ні суб’єкти господарювання не обтяжують себе турботою про цивілізований відпочинок мешканців.
Відповідно до змін у нормативній базі Держпродспоживслужба вже не підписує паспорти пляжів – усю відповідальність має нести балансоутримувач або власник, отже, саме вони мають забезпечити безпечний відпочинок людей. Тим більше що вимоги до цих місць відпочинку не змінилися. Ці вимоги визначені Державними санітарними нормами та правилами утримання територій населених місць, затвердженими наказом Мінохорони здоров’я 17.03.2011 № 145 та зареєстрованими в Міністертсві юстиції 5.04.2011 за № 457/19195. Власники чи балансоутримувачі повинні забезпечити прибирання пляжу, зеленої зони, роздягалень, дезінфекцію вбиралень, встановити урни для сміття, контейнери для зберігання твердих побутових відходів, фонтанчики з підведенням питної води, придатної для споживання людиною відповідно до вимог санітарного законодавства. Щорічно на пляж необхідно підсипати чистий пісок або гальку. Не рідше одного разу на тиждень проводити рихлення поверхневого шару піску і видаляти зібрані відходи, після чого вирівнювати його поверхню. На пляжах повинні бути організовані медичні пункти і рятувальні станції. Об’єкти обслуговування населення, що розташовуються на пляжах, повинні бути забезпечені централізованими системами водозабезпечення і водовідведення.
Крім того, обов’язково повинне бути обстежене дно водойми, щоб відпочивальники не травмувалися, скошений очерет на березі, проведені дослідження піску чи грунту, води з річки чи ставка,.
Мешканцям області слід пам’ятати, що під час відпочинку на пляжі, який не є безпечним, їх підстерігає небезпека захворіти на лептоспіроз, гельмінтози, кишкові інфекції. А ще - малярію, адже ряд водойм у нашому регіоні – сприятливе середовище для виплоду малярійних комарів, здатних переносити збудники цього тяжкого інфекційного захворювання. Отже, за наявності джерела інфекції може відбутися зараження.
За матеріалами сайту Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області.
З настанням літа в області проблема стихійної торгівлі продуктами харчування набуває більших масштабів, адже збільшується кількість тих, хто має лишки вирощеного на городах і в садах, живності і прагне їх продати й поповнити свій сімейний бюджет. Однак тим мешканцям, які підтримують торгівлю у невстановлених місцях, слід пам’ятати, що вживання продуктів, які невідомо скільки знаходилися під палючим сонцем, несе ще більше ризиків для здоров’я населення. Адже до всіх чинників небезпеки додається ще один – температурний, тобто сприятливі умови для розвитку мікроорганізмів. Особливо це стосується домашніх молочних та м’ясних продуктів, м’яса.
Головне управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області застерігає: харчові продукти рослинного і тваринного походження, які реалізуються на стихійних ринках, законодавчо визначені як завідомо небезпечні і непридатні до споживання людини. Вкотре нагадуємо, чому це так.
На жаль, покупці не замислюються про якість цих продуктів, ким та в яких умовах вони виготовленні, де зберігались і як транспортувались. Не лякає наших людей і пил, що летить на продукти, бруд від машин та з-під ніг перехожих.
Продукція реалізується безконтрольно, без дотримання належного температурного режиму, не пройшовши лабораторний контроль, на ній немає маркування, вона не упакована належним чином, не має супровідних документів, які свідчать про її безпечність та якість. До того ж, продавці не проходять обов’язкові профілактичні медичні огляди та не мають особових медичних книжок, не дотримуються правил особистої гігієни - торгують з брудними руками, бо помити їх немає де, без спеціального одягу.
Не відомо також те, чи тварина, м'ясо якої реалізують, перед забоєм була здорова чи хвора, чи навіть забита в агональному стані. Вживання не досліджених м’ясних продуктів несе людям загрозу зараження небезпечними хворобами – наприклад, трихінельозом, саркоцистозом.
Для реалізації молока та молочних продуктів власник повинен мати ветеринарну довідку про стан здоров’я тварини, від якої отримано молоко, і де вказано, чи обстежувалась вона на мастит, лейкоз, бруцельоз і туберкульоз, чи щеплена проти сибірки, а продавці повинні щодня надавати зразки продукції для дослідження у лабораторії ветсанекспертизи. За результатами таких досліджень видається відповідний експертний висновок.
Продукція рослинного походження потребує контролю не менше. Не слід вірити, що зелені огірочки або кабачки, які продає бабця, безпечні і справді домашні! Адже рівень нітратів неможливо визначити на око, а тільки лабораторними методами.
Свіжу сільськогосподарську продукцію краще для здоров’я купувати на агропродовольчих ринках, де її безпечність підтверджена експертними висновками державних лабораторій ветеринарно-санітарної експертизи Держпродспоживслужби, а також в офіційний торговій мережі, де повинні гарантувати безпеку та якість харчових продуктів. У разі виникнення конфліктних ситуацій у зв’язку із харчовими продуктами споживач зможе подати обгрунтовану скаргу до компетентних органів.
Для супроводження домашніх тварин при їх переміщенні за межі території нашої держави з 01.06.2018 до уваги будуть братись лише ветеринарно-санітарні паспорти встановленого зразка, зміст яких розміщено зокрема на сайті Верховної Ради України за посиланням http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1381-17/print1487077616812867 . Інформацію про це розміщено на сайті Держпродспоживслужби.
Підставою для оформлення ветеринарно-санітарного паспорта є:
1) клінічний огляд тварини;
2) наявність відповідних діагностичних, профілактично-лікувальних обробок (дегельмінтизації), включаючи дослідження і щеплення (сказ та інші інфекційні хвороби в залежності від виду тварини).
Видача ветеринарно-санітарного паспорта на тварину передбачена Законом України «Про ветеринарну медицину» та входить до переліку платних адміністративних послуг, які надаються Держпродспоживслужбою, органами та установами, що належать до сфери її управління, тобто лише державними установами ветеринарної медицини, зокрема державними лікарнями ветеринарної медицини (району, міста, області). Розмір плати за їх надання затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 9 червня 2011 року № 641 та складає 51 грн 29 коп.
Видача ветеринарно-санітарного паспорта невстановленого зразка установами, не уповноваженими на їх видачу, була підставою для численних запитів інших контролюючих служб, які призводять до проведення відповідних розслідувань.
Підстави для відмови у видачі ветеринарно-санітарного паспорту визначені частиною сьомою статті 32 Закону України «Про ветеринарну медицину» та передбачають:
1) недотримання ветеринарно-санітарних заходів, передбачених законодавством; ускладнення епізоотичної ситуації на відповідній території, потужності (об'єкті);
2) неможливість безпосереднього огляду об'єкта державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду;
3) відсутність документального підтвердження епізоотичного благополуччя місцевості походження та ветеринарно-санітарного стану об'єктів; відсутність необхідної ветеринарної обробки тварин, їх карантинування, відповідних досліджень та/або експертного висновку.
Ветеринарно-санітарний паспорт на тварину дійсний до моменту її смерті.
8 травня напередодні Дня Перемоги районне управління Держпродспоживслужби провели урочисту зустріч з ветеранами праці, спеціалістами ветеринарної медицини. Тепла душевна атмосфера, спогади про великі події та радість перемоги панували весь час!
Під час зустрічі Станіслав Лум'яник подякував кожному за мужність, відвагу, терпіння і за всі випробування, які їм довелося пройти у ці складні часи.
Необхідно пам’ятати, що сказ — це надзвичайно небезпечна інфекційна хвороба, яка супроводжується тяжким ураженням центральної нервової системи і завжди закінчується смертю. Щорічно від сказу в світі гинуть від 20 до 70 тисяч людей. Згідно із статистичними даними в Україні кожна 12-та сім'я в місті та третя в сільській місцевості мають домашню тварину (собаку або кішку).Через скрутне матеріальне становище чи безвідповідальне ставлення власників до своїх улюбленців частина тварин поповнює лави безпритульних. Контактуючи з іншими безпритульними тваринами, зокрема, лисицями, вони заражаються сказом.
Нині контроль за кількістю безпритульних тварин набуває першочергового значення з огляду на забезпечення захисту населення від заразних хвороб.
Зараження людини відбувається при укусі чи ослиненні хворою на сказ твариною. Деякий час вірус знаходиться у місці проникнення (6–12 днів), потім, рухаючись уздовж нервових волокон до спинного і головного мозку, накопичується і розмножується у нейронах, викликаючи фатальний енцефаліт. Особливо небезпечні укуси чи ослизнення голови та рук.Термін інкубаційного періоду та ймовірність летального кінця залежить від місця укусу. При укусі в обличчя ймовірність захворіти, а значить, — гарантованої смерті, складає 90%, при укусах в кисті рук — 63%, в нижні кінцівки — 23%. Чим краще іннервується ділянка тіла, тим швидше вірус потрапляє у центральну нервову систему. Інкубаційний період — у середньому від 2 тижнів до 3 місяців, іноді — до одного року.
Що необхідно робити при укусах тварин?
При укусах, подряпинах, ослиненні людей будь-якими тваринами, а також при ушкодженні шкіряних покривів і потраплянні інфікованого матеріалу на слизові оболонки при розтині туш тварин, які загинули від сказу, потрібно терміново звернутись до лікувально-профілактичних закладів, де буде надано першу медичну допомогу, а також, у разі потреби, призначено курс лікувально-профілактичної імунізації проти сказу.
Укушені рани, подряпини, ослинення негайно промийте протягом 5 хвилин водою з господарським милом. Краї рани обробіть розчином перекису водню або 70 % спиртом чи 5% настоянкою йоду, та накладіть стерильну пов’язку.
Негайно звернутись за медичною допомогою, для проведення антирабічного лікування.
Що робити з твариною?
Якщо тварина загинула, або була вбита необхідно труп тварини доставити в Олександрійську міжрайонну державну лабораторія Держпродспоживслужби, де спеціалісти лабораторії відберуть необхідний матеріал і відправлять в Кіровоградську регіональну державну лабораторію Держпродспоживслужби для проведення люмінесцентної мікроскопії, вразі якщо збудника сказу не буде виявлено, хвороба не виключається тоді ставиться біопроба в Олександрійській міжрайонній державній лабораторії Держпродспоживслужби і дослідження триває на протязі одного місяця (але ознаки сказу в заражених тварин можуть проявитись і раніше).
У разі укусу домашньою твариною лікар ветеринарної медицини повинен тварину ізолювати і поставити на 10-дений карантин та проводити спостереження за даною твариною.
Якщо в цей час з’являються показники захворювання, вона гине від сказу або тікає, тоді постраждалому терміново призначають повний курс лікування. Якщо ж тварина протягом 10 днів залишалась здоровою, спеціаліст ветеринарної медицини виписує довідку, що у тварини клінічних ознак сказу не виявлено.
Щоб не заразитись сказом необхідно чітко дотримуватись Інструкції « Про заходи щодо боротьби зі сказом тварин», а саме:
ВЛАСНИКИ тварин повинні доставляти своїх тварин (собак , котів) на державну установу ветеринарної медицини, яка розташована на даній території для проведення клінічного огляду тварини та проведення профілактичного щеплення проти сказу.
- Утримуйтесь від контактів з дикими та безпритульними тваринами.
- Власникам тварин дотримуватись правил утримання домашніх тварин і поводження з ними.
В разі покусів тваринами необхідно , терміново викликати спеціаліста державної установи, який обслуговує дану місцевість.
Якщо тварина веде себе не агресивнов жодному разі не треба вбивати тварину, яка покусала людину чи тварину! Тварину тримати ізольовано і спостерігати за нею протягом 10 - 15 днів.
- Слід пам'ятати, що кожна дика, свійська та безпритульна тварина, яка поводить себе незвичайно (наближається до людей, тварин, населеного пункту) є підозрілою щодо захворювання на сказ.
Про кожен випадок незвичайного поводження тварин (збудження, поїдання сторонніх предметів) потрібно негайно повідомити спеціаліста ветеринарної медицини .
Значну роботу в профілактиці сказу тварин, боротьбі з цим небезпечним захворюванням, яке завжди закінчується смертю, виконують фахівці державних установ ветеринарної медицини Олександрійського району.
Основним засобом запобігання сказу тварин є антирабічне щеплення.
Боротьба з цим страшним захворюванням може бути вирішена лише завдяки спільним зусиллям органів державної ветеринарної медицини, органів місцевого самоврядування, та усіх причетних служб, а також власників домашніх собак і котів.
Доброго Вам здоров’я !!!
Лум’яник С.В., Васілова В.В.
Олександрійське районне управління Головного управління
Держпродспоживслужби в Кіровоградській області.
За час дії нових умов реєстрації потужностей операторів ринку до Олександрійського районного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області звернулися та зареєстровані у Державному реєстрі потужностей 240 операторів ринку, в т.ч. закладів громадського харчування (кафе, їдальні) – 53, закладів роздрібної торгівлі харчових продуктів – 156, аптек – 2, первинне виробництво харчових продуктів – 22, зберігання харчових продуктів – 7.
Україна – одна з провідних держав світу, яка має розвинуте бджільництво, що забезпечує запилення ентомофільних сільськогосподарських культур, виробництво меду, воску та іншої продукції бджільництва для потреб населення, харчової, медичної, хімічної та інших галузей. Бджільництво має запилювально - медовий напрям, що забезпечує виробництво продукції та використання бджіл в якості запилювачів ентомофільних сільськогосподарських рослин.
Станом на 01.04.2018 року в Олександрійському районі налічується 3119 бджолиних сімей в господарствах всіх форм власності, в тому числі 251 в сільськогосподарських підприємствах, та 2868 в індивідуальному секторі.
В останні роки почастішали випадки отруєння та загибелі бджіл в районі при обробці суб’єктами господарювання сільськогосподарських угідь пестицидами.
Для попередження отруєння та загибелі бджіл на пасіках в господарствах всіх форм власності керівники сільгосппідприємств, фермерських господарств та безпосередньо пасічники повинні дотримуватись заходів:
1. Отримати ветеринарно-санітарний паспорт на пасіку та провести дослідження
для виключення наявності захворювань бджіл.
2. Поставити пасіку на облік у сільській (селищній) раді або ОТГ за місцем
постійного розташування пасіки, а у випадку кочівлі – у раді або ОТГ, на
територію якої прибули на кочівлю.
3. Отримати ветеринарне свідоцтво Ф №1 на перевезення бджолосімей на медозбір
та запилення сільськогосподарських культур за межі району (при перевезенні у
межах району – ветеринарну довідку), яке підтверджує благополуччя пасік.
4. При отриманні повідомлення від організації про проведення обробітку
сільськогосподарських культур пасічник повинен вивезти пасіку в безпечне
місце або ізолювати бджіл у вуликах на термін, передбачений обмеженням при
застосуванні пестицидів.
5. За три дні до проведення обробітку засобами захисту рослин, керівники
сільськогосподарських підприємства та фермерських господарств сповіщають
пасічників (населення) цієї місцевості (преса, подвірні обходи, сільські ради)
про місце, терміни і час проведення обробітку, встановлює спеціальні
попереджувальні знаки безпеки з указаною датою обробітку с/г угідь.
Порушення законодавства в галузі бджільництва тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законами України.
Лише у 15 населених пунктах Олександрійського району водопостачання населення здійснюється із джерел централізованого водопостачання - водогонів. Більшість же населення Олександрійського району використовує воду із джерел децентралізованого водопостачання: громадських та індивідуальних колодязів, свердловин.
Розміщення колодязів на територіях приватних домоволодінь та невеликі площі земельних ділянок стають на заваді створення необхідної зони їх санітарної охорони і тому поряд з джерелами водопостачання часто знаходяться господарські споруди для тварин, туалети на вигріб, гнойові купи, городи, на які вносяться добрива, все це в сукупності призводить до забруднення ґрунтових вод, що створює реальну загрозу для здоров’я.
Обидва пляжі – в м. Олександрії.
З настанням літа в області проблема стихійної торгівлі продуктами харчування набуває більших масштабів, адже збільшується кількість тих, хто має лишки вирощеного на городах і в садах, живності і прагне їх продати й поповнити свій сімейний бюджет. Однак тим мешканцям, які підтримують торгівлю у невстановлених місцях, слід пам’ятати, що вживання продуктів, які невідомо скільки знаходилися під палючим сонцем, несе ще більше ризиків для здоров’я населення. Адже до всіх чинників небезпеки додається ще один – температурний, тобто сприятливі умови для розвитку мікроорганізмів. Особливо це стосується домашніх молочних та м’ясних продуктів, м’яса.
Для супроводження домашніх тварин при їх переміщенні за межі території нашої держави з 01.06.2018 до уваги будуть братись лише ветеринарно-санітарні паспорти встановленого зразка, зміст яких розміщено зокрема на сайті Верховної Ради України за посиланням 
